Наталія Бойчук працює на КП «Електроавтотранс» 26 років. Сьогодні вона – фахівець служби організації та аналізу руху, складає наряди на водіїв.
Починала свій трудовий шлях з роботи кондуктором. До слова, ця робота їй досі сниться.
«У 1990-і роки роботи ж не було. От прийшла сюди, вважалося не дуже престижно бути кондуктором, але я ніколи не соромилася. Кондуктор тоді продавав квитки. Людей була маса, бо ж іншого громадського транспорту було в місті мало», – розповідає працівниця КП.
Наталії досі сниться, як вона йде тролейбусом, і не встигає видати квитки. Через вісім років вона перейшла в інший відділ підприємства, так вона стала “нарядчиком” для кондукторів. Тоді водій не мав права виїжджати без кондуктора з депо. Нема кондуктора, то й рейсу нема.
«Було 96 кондукторів. Адже на кожній машині дві зміни. І так я потрохи вивчаю ситуацію кожного: сім’ї, діти, мама хвора в когось, а комусь треба в село. Вони приходять і просять, а ти мусиш увійти в ситуацію. Це робота з людьми, тут психологом треба бути. Бо знаєш: той хоче відпочивати у п’ятницю-суботу, а тому вихідні треба четвер-п’ятницю. Різні ситуації в людей», – розповідає Наталія.
Зараз вона складає наряди на водіїв автобусів. Теж напам’ять знає ситуацію у кожного.
Найтяжче розподілити вихідні. В п’ятницю робить наряд на суботу-неділю-понеділок. Але буває, що доводиться переробляти, бо ж в людей виникають різні обставини, або й просто згадують за них в останню секунду.
«Ми маємо групу у вайбері. Наряд займає три листки. Водій знаходить своє прізвище і знає, працює він завтра чи вихідний. Хоч вони і до того приблизно знають свої зміни», – розповідає Наталя.
Трапляється, що на роботі засиджується допізна. Або йде з паперами додому. Єдине добре, каже, що чоловік розуміє, не свариться. А все тому, що теж працює на підприємстві КП «Електроавтотранс».
