Цьогоріч 23 червня минуло 4 роки з того часу, як в Івано-Франківську у продажі з’явилися транспортні картки «Галка». До того певний час вже діяли пільгові картки, які давали можливість обліку безоплатного пасажира. Тому саме цей день вважають запуском системи «електронного квитка» у Івано-Франківську.
Нещодавно тариф за проїзд виріс вдруге за ці 4 роки. Як змінювалися пасажири міського комунального транспорту за цей час і як оплачують за проїзд українці в інших містах, розповів директор КП «Електроавтотранс» Віталій Голутяк.
Пане Віталію, розкажіть, скільки тоді коштував проїзд і з чого все починалося?
У червні 2020 року проїзд по картці «Галка» коштував 4 грн., а готівковий квиток – 6 грн. У 2021 році тариф виріс до 6 грн. карткою на противагу 10 грн. готівкою, і з 20 червня 2024 року вже став 10 грн., коли людина оплачує «Галкою», якщо банківською карткою то 12 грн., а якщо сплачує за проїзд готівкою, то це тепер коштує 15 грн.
Сама картка «Галка» при запуску коштувала 30 грн. і на ній було ще 2 оплачені поїздки. Зараз вона коштує 45 грн. і безоплатних поїздок вже немає. На жаль, ріст цін, який відбувся протягом цих 4 років абсолютно на все, не оминув і нашої сфери.
Картка «Галка» – це єдиний спосіб оплати транспорту в Івано-Франківську, який дозволяє пересадку: пасажир має 30 хвилин з моменту першої валідації, протягом яких, скільки б разів не валідував картку, у нього не списуватиме гроші. Але валідувати, тобто прикладати картку до зчитувача, треба щоразу, коли заходиш в транспорт, бо для контролерів лише факт успішного прикладання картки є підтвердженням оплати за проїзд. Так можна робити безліч разів, аж поки через 30 хв. з моменту першої валідації, у вас знову не зніме оплату за проїзд.
Доводиться часто читати коментарі у соцмережах, що пільговики, зокрема пенсіонери, просто катаються у транспорті без особливої потреби, бо це безплатно?
Пенсіонери за віком дійсно у нас їздять безоплатно і без будь-яких обмежень. Але, про те, що вони «просто катаються» – це з великою долею лише міф. Близько 98% осіб з пільговою «Галкою» здійснюють менше 60 поїздок на місяць, інші ж 2% пільговиків користуються нашим транспортом до 100 разів на місяць. За ці 4 роки в нас були лише одиничні випадки, коли пільговикам не вистачало 100 поїздок на місяць.
Чи впливає підняття тарифу на те, що франківці переходять на «Галку»?
Впливає, проте не так очевидно. З моменту крайнього підняття ціни на проїзд пройшло мало часу, щоб робити висновки. Минулого разу, коли піднімали тариф – це суттєво вплинуло на збільшення тих, хто став користуватися «Галкою», приблизно на 10%, з 28% до 38%. У 2021 році різниця між готівковим проїздом і транспортною карткою зросла з двох до чотирьох гривень. Зараз ми очікуємо, що кількість користувачів «Галки» стане більше, але десь в межах 5-7%, тобто до 45% в загальній кількості платних пасажирів.
Як на мене, досить дивно, що люди все-таки не переходять масово на безконтактну оплату і майже 40% й далі оплачує готівкою. Навіть, якщо особа не часто користується транспортом, то нагадаю, що транспортна картка діє 5 років, а її вартість можна «відбити» всього за 9 поїздок.
Ви порівнюєте свій досвід із досвідом інших міст? Може десь є краще чи гірше?
Звичайно, ми дивимось на те, як запроваджується і як функціонує система АСООП у різних містах. Але треба сказати, що більшість міст України швидше дивляться на нас, оскільки у Івано-Франківську так званий «електронний квиток» у громадському транспорті з’явився одним з перших. Якраз вчора прочитав, що львівському «ЛеоКарту» виповнилось пів року, і ось у Львові лише з наступного тижня запрацює пересадка.
Довше за нас транспортні картки функціонують у Тернополі, Житомирі, а у Вінниці система запрацювала на місяць швидше, ніж у нас. Можливо, є ще одне чи два міста, де система функціонує приблизно стільки ж часу.
Чим відрізняється система у Івано-Франківську від систем в інших містах?
В загальних рисах всі системи схожі. Але, якщо говорити про принципи впровадження системи АСООП, то можна виділити 3 основні шляхи.
Перший: приватний інвестор. Приватна компанія бере на себе всі витрати щодо запровадження. За власний кошт купує обладнання, валідатори, програмне забезпечення, виготовлення та розповсюдження карток тощо. Після впровадження інвестор отримує кошти у вигляді встановленого відсотку за користування системою. Зазвичай це може бути 7-10% від вартості поїздки і, навіть 4-5% – за користування пільговими картками. Місто і перевізники не витрачають гроші на впровадження системи, але потім постійно оплачують комісію інвестору.
За таким варіантом йде досить багато українських міст. Якщо я не помиляюсь, то в так «електронний квиток» функціонує у Чернігові, Тернополі, Луцьку, Хмельницькому. Цей варіант може досить швидко вирішити питання впровадження системи без початкових затрат збоку місцевого бюджету, але в майбутньому обходитиметься втратою значної частини надходжень перевізникам і місту.
Другий: залучення кредитних коштів. Зазвичай такими «донорами» є міжнародні банки як ЄБРР, ЄІБ. В цьому випадку або створюється нове комунальне підприємство – оператор системи, або ці функції покладаються на існуюче, але, яке безпосередньо не займається транспортною роботою. Найбільш відомі приклади використання цього шляху в Україні – це Вінниця та Львів. На мою думку, перевагою такого механізму є те, що місту не потрібно одразу вкладати кошти в запровадження системи і попри це фактичним власником залишатиметься територіальна громада, оскільки комунальне підприємство належить громаді. Але, звичайно ж, будь-який кредит потрібно віддавати. Тим більше – це валютні кредити. Тому підсумкова вартість впровадження проєкту у цьому випадку є доволі високою. Ще одним негативним моментом є тривалість їх реалізації, оскільки це постійні погодження з банком і консультантами. На прикладі Львова ми бачимо, як довго тривало там запровадження АСООП і певні моменти тривають досі.
І третій: залучення коштів міського бюджету для комунального оператора. Це шлях, яким, зрештою, пішло наше місто. Він теж має свої недоліки, адже необхідно було протягом двох років використати певну суму коштів для запровадження системи. Для нас це додаткове навантаження, оскільки ми підприємство, яке займається перевезеннями, а не обслуговуванням великих IT-систем. Функції оператора і того, хто впроваджує систему АСООП, можна було покласти на інше, більш спеціалізоване в цій сфері, комунальне підприємство, але такого в місті не було. А створювати нове – це додаткові витрати і час, тому міський голова доручив займатись цим «Електроавтотрансу». Це, зрозуміло, найшвидше і найдешевше рішення. Зрештою, від запровадження «електронного квитка» виграють і користувачі транспорту, і перевізник.
Ще раз повторю – принцип роботи системи в загальних рисах мало чим відрізняється. У нас змонтоване практично таке саме обладнання, валідатори тієї ж чеської компанії “Microelectronica”, одного з провідних виробників у світі, як у тій же Вінниці чи Львові. У них є деяке додаткове обладнання для водія, можливо, в чомусь трошки більший функціонал. Але, наш проєкт на сьогодні коштує до 20 млн. грн., а проєкти у сусідів в 20-30 разів дорожче. Тут треба зауважити, що транспортних засобів там теж значно більше, проте вартість на одиницю транспорту у нас все одно значно дешевша. Інший важливий чинник – це час. Ми витратили на всю реалізацію менше 2-х років, в той час як інші міста запроваджували систему набагато довше.
Давайте одразу поговоримо про решта плюсів і мінусів нашої системи.
Плюс у тому, що все сконцентровано на одному підприємстві. Ми зацікавлені у справному функціонуванні системи, бо це наш дохід і наша система контролю. З досвіду інших міст можу сказати, що практично всюди існують проблеми між перевізником і оператором. В нас такого не можу бути, бо ми самі відповідаємо за все. Наше завдання було зробити «Галку» (насправді всю систему) швидко і дешево. І щоб вона працювала. Тому ми шукали швидких, дешевих та дієвих рішень.
Наприклад, у нас немає поповнень карток в кіосках, а лише через платіжні термінали та інтернет. Тобто, поповнення здійснюється виключно віддалено. Це найпростіше рішення, бо не потребує додаткового обладнання і персоналу, але іноді спричиняє певні незручності для пасажира.
Якщо поповнюєш картку в точці продажу, то гроші зараховуються одразу. Якщо дистанційно, то гроші потраплять на картку лише в момент її валідації в транспортному засобі. Зазвичай все працює більш-менш стабільно, проте десь в менше ніж 1% випадків може бути збій і гроші не зараховуються одразу – вони заходять на картку пізніше. Ми, вирішуємо такі звернення через нашу службу підтримки і просимо людей залишати на картці достатньо коштів хоча б на 2-3 поїздки, поповнювати заздалегідь і бажано одразу на кілька поїздок, адже поповнити можна лише один раз на день.
А чому так і в чому складнощі з поповненням?
Наприклад, людина поповнила картку на 10 грн. Гроші на картку зайшли, їх використали в той же день, але наступного разу можна поповнити картку лише наступного дня, коли після вивантаження валідаторів оновиться система.
Чи є ідея, щоб приватні маршрутки теж мали валідатори і люди розраховувалися «Галкою»?
Якщо буде прийняте таке рішення на рівні виконавчого комітету, то адаптувати нашу систему не займе дуже багато часу і ресурсів. Звичайно, треба буде встановити обладнання. А у всього іншому великих робіт і затрат не потрібно.
Якщо зараз робити підсумки, то з якими проблемами ви зіткнулись за ці 4 роки?
Найперша і найбільша проблема «Галки» – це неправильне користування нею пасажирами, тобто некоректне прикладання до валідаторів. Здавалось би, що це проста річ, але насправді прикладати картку треба чітко і правильно, дочекатись «зеленої галочки» на валідаторі і спокійно забрати. Я досить часто їжджу в транспорті і бачу як люди іноді валідують картки. Якщо не правильно прикласти картку, швидко чи різко забрати, то її можна зіпсувати, адже за ці кілька секунд між карткою і валідатором відбувається ряд обміну даними і якщо цей обмін порушити, то картка буде непридатною для подальшого використання. В мене одна картка «Галка», якою я користуюсь вже 4 роки і не було проблем з її використанням. В нас щотижня кілька людей звертаються з пошкодженими картками. Це не високий показник, оскільки за цей час випущено понад 65 тисяч платних карток, а разом з учнівськими і пільговими, то їх в обігу зараз понад 215 тисяч.
А що тоді? Купувати іншу картку?
Так найпростіше. Можна прийти з карткою до нас і ми спробуємо відновити пошкоджену «Галку». Але відновлення відбувається в Києві, тож займає певний час і це коштує половину вартості нової картки. Зазвичай люди купують нову картку і просять нас перекинути баланс попередньої картки на нову. Взагалі-то ми не маємо цього робити, якщо картка неперсоніфікована, бо не знаємо, хто насправді був власником пошкодженої «Галки». Але, якщо людина має особистий кабінет з цією карткою або знає, де вона її використовувала, коли поповнювала, і має якісь підтвердження, що це її картка, то ми йдемо назустріч і переносимо залишок балансу на нову картку. Якщо картка персоніфікована з фотографією, то взагалі проблем з цим немає.
Розкажіть, про особистий кабінет та чому важливо в ньому реєструватись?
На сайті https://galcard.if.ua/ є особистий кабінет користувача. В ньому можна додати свою картку «Галка». І, до речі, також банківську картку, з якої пасажири часто оплачують проїзд. В особистому кабінеті можна відслідковувати історію своїх поїздок, оплат, поповнень і баланс на «Галці». По банківській картці можна бачити історію поїздок та за які з них зняло кошти, а за які ще ні.
Іноді виникають ситуації, коли у людей починає масово списувати гроші з банківських карток за проїзд у нашому транспорті. Це відбувається через те, що виникає збій у вивантаженні певних файлів і може бути так, що протягом деякого часу з банківських карток гроші не списувались, хоча люди користувались транспортом і здійснювали оплати.
Такі масові зняття відбуваються рідко, але тоді ми перевіряємо всі звернення і надаємо інформацію по кожній картці, коли була поїздка і коли за цю поїздку списало кошти. За весь цей час ще не було випадку, коли б у пасажира зняло кошти за поїздки, які він не здійснював. Зареєструвавшись у особистому кабінеті і додавши свою банківську картку, людина сама може контролювати зняття коштів. Таким чином бути впевненою у тому, що списання відбувається за здійснені поїздки.
Багато постійних користувачів банківських карток вже знають про такі випадки як і загалом про те, що кошти можуть списуватись з затримками. За весь цей час було навіть двоє пасажирів, які самі дзвонили на нашу службу підтримки з тим, що в них протягом певного часу не списуються кошти. Але це виняток. Зазвичай телефонують зі скаргами, що списуємо кошти «просто так». Хвилювання людей зрозуміле, адже багато зараз шахрайств з банківськими картками. Проте, ще раз наголошую – жодного випадку, коли списує кошти, а поїздки не було, у нас за весь час не зафіксовано. На сьогодні лише приблизно 2 тисячі пасажирів активно користуються особистим кабінетом.
Втім банківська картка – це найзручніший спосіб оплати для людей?
На мою думку, найзручніший спосіб оплати – це картка «Галка». Ще й найдешевший. І тільки він передбачає можливість безоплатної пересадки. Банківська картка – це, звичайно, зручно, особливо якщо оплата йде через nfc-пристрої. Ми це розуміємо, тому і впровадили таку можливість. Проте, використання в транспорті банківської картки вимагає доброго розуміння правил як функціонує цей вид оплати, уважно слідкувати як реагує валідатор. Бувають випадки, коли пасажир слідкує за «галочкою» в телефоні і не помічає, що валідатор не зреагував або взагалі був червоний сигнал, і потім виникають проблеми з тим, що людина думає, що оплатила, а контролери не бачать успішної валідації, бо її, як такої, не було.
Треба пам’ятати, що банківська картка працює у режимі офлайн. Це означає, що гроші не списуються одразу, вони можуть списатися через 15 хв., а можуть вкінці дня чи навіть через декілька днів. Але контролери перевіряють лише факт успішної валідації, а не списання коштів.
Чи є у вас ідея взагалі відмінити оплату картками, щоб менше було негативу від пасажирів?
Наразі є паралельна можливість оплачувати за QR-кодом через Приватбанк. Втім, щоб цим користуватися, треба мати мобільний додаток Приват24. Тож найближчим часом ми запустимо універсальний QR-код, через який можна буде розраховуватись карткою будь-якого банку без окремого мобільного додатку. Тоді будемо закликати людей оплачувати проїзд банківською карткою через QR-код, а не через валідатор. Це буде надійніше і пасажири не матимуть проблем із контролерами.
Чи є ще якісь напрацювання, про які готові розповісти?
Наразі працюємо над тим, щоб була «Галка» у режимі проїзного: заплатив за місяць і їздиш скільки хочеш. Поставили розробникам завдання зробити це все на одній картці, тобто, щоб одну і ту ж «Галку» можна було використовувати або для одноразових поїздок, або в режимі проїзного. Інший варіант – зробити окрему картку «Галка» проїзний».
Окрім цього, в нас вже є розробка віртуальної картки «Галка», яку можна буде згенерувати в спеціальному додатку і там же її поповнювати. Таким чином це буде замінник відомих всім googlepay чи applepay. Сподіваюсь, нам вдасться це зробити і частково відмовитись від пластику.
