Пам’ятайте: кожен пасажир заслуговує на повагу, терпіння та доступ. Ви — обличчя міста. Ваше ставлення — це крок до безбар’єрного Івано-Франківська.
У громадському транспорті, де щодня перетинаються сотні життєвих маршрутів, повага та чуйність стають не менш важливими, ніж графік руху чи технічне оснащення. Адже для людини з інвалідністю навіть одна поїздка може перетворитися на виклик. Саме тому Івано-Франківськ не лише закуповує сучасні низькополі автобуси й тролейбуси, а й інвестує в головне — людяність персоналу.
1 травня 2025 року КП «Електроавтотранс» провело практичне навчання для водіїв тролейбусів, присвячене взаємодії з пасажирами з інвалідністю. Інструктаж відбувся за участі Миколи Макара, представника Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Івано-Франківській обласній державній адміністрації, а також самих людей з інвалідністю, які змогли показати, з якими бар’єрами стикаються щодня.
«Безбар’єрність починається не з пандуса, а з погляду, з тону голосу, з бажання допомогти, а не пройти повз», — наголосили організатори.
Під час інструктажу водіям не лише демонстрували, як користуватись пандусом чи фіксаторами, але й вручили пам’ятки з чіткими порадами: як допомогти людині на візку, людині з порушенням зору, слуху чи на електровізку — і при цьому не порушити її гідності.
Техніка — це лише частина рішення
більшість тролейбусів та усі автобуси, призначені для перевезення людей з інвалідністю, оснащені системою кнілінгу — нахилом кузова до зупинки. Це значно полегшує посадку як для людей з інвалідністю, так і для батьків із дитячими візочками.
Втім, технічне оснащення — це лише половина справи. Жодна система не спрацює, якщо у салоні бракуватиме терпіння, доброзичливості та культури взаємоповаги.
Кожен пасажир — частина безбар’єрності
Це стосується не лише водіїв. Кожен пасажир у тролейбусі чи автобусі впливає на те, чи буде поїздка комфортною для людини з інвалідністю. Іноді для цього достатньо:
звільнити прохід до пандуса;
поступитися місцем, якщо воно позначене відповідним значком;
допомогти зорієнтуватися або подати руку;
не ставати на пандус і не загороджувати вихід.
Очима людини з інвалідністю
«Щоранку я планую поїздку заздалегідь: чи зупинка доступна, чи зможу зайти, чи буде місце. Але найбільше залежить не від бордюру, а від людей. Якщо водій під’їде ближче, відкриє пандус, якщо пасажири не дивитимуться осудливо — це змінює все. Я відчуваю, що теж маю право бути тут», — ділиться досвідом пані Оксана, яка користується інвалідним візком.
📝 Що слід пам’ятати всім
Для водіїв:
Зупиняйтесь максимально близько до тротуару.
Озвучуйте напрямок або маршрут для тих, хто цього потребує.
Пропонуйте допомогу словами, не торкайтеся людини без згоди.
Не поспішайте — дайте час спокійно зайти та вийти.
Для пасажирів:
Не займайте спеціально позначені місця, якщо вони можуть бути потрібні іншим.
Якщо бачите, що людині важко — запитайте, чи потрібна допомога.
Спілкуйтесь спокійно, без осуду. Кожен заслуговує на простір і гідність.
Разом — без бар’єрів
КП «Електроавтотранс» не лише оновлює автопарк, а й системно навчає водіїв принципам інклюзивного сервісу. Проте остаточний результат залежить від кожного з нас.
Бо безбар’єрне місто — це не лише про транспорт. Це про ставлення. Про вибір бути уважним. Про гідність, яку ми даруємо іншим — і собі.
