Електромонтер Андрій Гринюк працює на КП «Електроавтотранс» 5 років. Всього електромонтерів на нашому підприємстві чотири. В їх роботу входить, як діагностика, так і ремонт усієї електроніки, що знаходиться в середині тролейбуса.
Як розповідає 24-річний Андрій, коли зупиняється машина, до неї підключають бортовий комп’ютер і проводять діагностику.
«Це так, наче ти робиш аналізи в лабораторії, – розповідає він. – Дивишся у силовий блок, може бути, що на плату затекла вода. Сушиш, ремонтуєш, вмикаєш. Далі має запрацювати. Якщо не працює, то шукаєш іншу причину. Наприклад, у тролейбусах MAN ця проблема найчастіша. Хоч може бути і проблема з модулем, який відповідає за живлення».
А от в тролейбусі БКМ часто може бути помилка в контакторі, розповідає Андрій Гринюк.
Є чотири види тролейбусів і специфіка роботи в кожного інша. Бо десь низькопідлогові, а десь високопідлогові MAN-и, вольво і БКМ. Тому найскладніше – це шукати в них несправності. Але з час ом електромонтери звикають до всіх машин і розуміють, що в одного виду транспорту зазвичай одна проблема, а в іншого – інша.
Та на початках було різне, бо шукали проблему методом спроб. Так, і працювали, і вчилися водночас. Найпримхливіші тролейбуси, каже Андрій, це вольво. Мовляв, вони зручні, їздять гарно, але якщо ламаються, то в електромонтерів з’являється серйозна проблема, бо відремонтувати не так вже й просто. «Це танці з бубном», – жартує Андрій.
