У комунальному транспорті 
кожна дрібниця має значення. Навіть така, здавалося б, дрібна деталь, як наплічник за спиною.
кожна дрібниця має значення. Навіть така, здавалося б, дрібна деталь, як наплічник за спиною.В ранковому натовпі пасажирів, коли всі кудись поспішають, один наплічник — це вже зайвий простір. Випадковий поштовх, неочікувано зачеплене плече або коліно – зіпсований настрій і… ще один привід не полюбити поїздку.
Тому є просте й поважне правило: зняти наплічник із плечей.Шкільний рюкзак, туристичний наплічник чи модна міська сумка — усе, що носять на плечах, має опинитися в руках або в зоні ручної поклажі, щойно ви заходите до тролейбуса чи автобуса .
чи автобуса .
Це не складно. Просто — взяти і тримати перед собою. І одразу менше незручностей: і для себе, і для тих, хто поруч.А головне — це не просто порада. Це пункт 8.2.13 «Правил користування міським пасажирським транспортом у Івано-Франківській міській територіальній громаді». Правило, яке виникло зі щоденного досвіду — водіїв, пасажирів та вимог законодавства.
Щодня ми зауважуємо: варто одній людині зняти наплічник в транспорті — і вже трохи більше місця, трохи менше напруги, трохи більше культури.
— і вже трохи більше місця, трохи менше напруги, трохи більше культури. Поїздка в комунальному транспорті — це не лише про доїхати. Це ще й про ставлення. Про те, як ми взаємодіємо на кількох квадратних метрах у транспорті щодня. І саме в цих дрібницях велика сила взаємоповаги. 
Тому наступного разу, коли двері відчиняться — просто зніміть наплічник 
.
.Це не формальність. Це — жест, що робить поїздку спільною і комфортною, а не тісною і байдужою.
