🚍 Передня площадка — не місце для розмов.
Без кабіни, але з відповідальністю.
Водій керує транспортом — не відволікай.
📌 Пункти 8.3.4 та 8.3.5 Правил користування міським пасажирським транспортом

Є простір, який належить лише одній людині. Вона не власник транспорту, не господар салону — але саме від неї залежить, чи всі безпечно доїдуть. Це — водій. А його робоче місце — не просто крісло перед кермом. Це командний центр, пульт керування, зона максимальної відповідальності.

І навіть якщо в транспорті немає звичної закритої кабіни — це не означає, що передня площадка стала спільним простором.

У багатьох тролейбусах та автобусах Івано-Франківська передня частина салону залишається відкритою. Це створює ілюзію доступності — але саме тут особливо важливо не заважати водієві.
Усе, що розміщене біля пульта, поруч із кермом або під ногами, має залишатися вільним і чистим.

❗ Навіть одне запитання під час руху, жарт або спроба щось покласти поруч із водієм — це вже ризик. Це вже відволікання. Бо поки водій відповідає вам, він втрачає цінну частку уваги на дорозі. А від цієї уваги залежить не лише маршрут, а й безпека всього салону.

🔸 Уявіть: хірург проводить операцію, а хтось нависає з пакетом і просить підказати напрям.
🔸 Уявіть: водій тролейбуса на повороті змушений озиратися через плече, бо ви стоїте справа, закриваючи боковий огляд.
🔸 Уявіть: на слизькій дорозі хтось починає розпитувати водія, де зупинка — і саме в цей момент потрібно екстрено гальмувати.

📌 Пункт 8.3.4 забороняє перебування сторонніх у зоні водія під час перевезення пасажирів.
📌 Пункт 8.3.5 чітко визначає: заборонено відволікати водія під час виконання ним службових обов’язків.

🚦 Водій — не аніматор, не довідкова служба, не носій сумок. Його головне завдання — керувати великим транспортом у реальному міському трафіку. І ми, пасажири, можемо зробити найважливіше — не заважати цьому завданню. Навіть ненавмисно.

Ці правила — не суворість, не формальність. Вони — про взаємну повагу, про розуміння ролей і про спільну відповідальність у дорозі. Бо транспорт — спільна справа. Але безпечним його робить той, хто за кермом.

Дайте йому простір, тишу і довіру. І все буде добре.

30 червня — це мить між двома місяцями: між червнем і липнем, між тим, що вже було, і тим, що тільки починається.
Це ранок, коли календар ставить кому, а не крапку. І дає вам можливість вдихнути глибше.
Ще тримається червнева тиша, і вже готується липнева спека. Ви сідаєте у тролейбус чи автобус — і маршрут здається знайомим, але водночас новим. Світло інакше падає на зупинку. Люди мовчазніші. Повітря — глибше.

А в кишені — знайома картка.
«Галка». Уже понад 5 років — це не просто спосіб оплати. Це звичка, яка економить щодня. Це допомога тим, хто має право на пільги. Це знак поваги до часу, простору й людей поруч.

Зелена галочка на валідаторі — дрібниця. Але саме вона щодня нагадує: ви оплатили. Ви на своєму шляху. І навіть одна коротка поїздка може стати початком нової думки, нової дії, нового місяця.

Нехай цей понеділок буде для вас не фінішем, а плавним переходом.
А липень почнеться саме так, як ви цього потребуєте — без поспіху, з легким поглядом у майбутнє, з моментом тиші, який належить лише вам.
Можливо, з теплою думкою в салоні чи з першою усмішкою ще до зупинки.
Бо навіть коротка поїздка здатна дати відчуття, що день — у ваших руках. А попереду точно буде щось добре.

Бо іноді все, що потрібно, — це вчасний тролейбус і промінь внутрішнього світла.

Кожна поїздка з малюком у місті — це маленька пригода. Дитина, візочок, зупинка, покупки — усе це вимагає уважності, терпіння й сил. І як добре, коли тролейбуси або автобуси  не створює додаткових труднощів, а навпаки — допомагає: зручний заїзд, місце для візка, підтримка водія. Тоді навіть звичайна поїздка перетворюється на комфортний маршрут, а не на випробування.

Мами часто обирають саме комунальний транспорт Івано-Франківська — адже у ньому дитячі візки перевозяться безкоштовно. І це не просто зручно. Це — прояв довіри й турботи. У кожному автобусі чи тролейбусі передбачено спеціально облаштоване місце для пасажирів із візочками. Якщо воно вільне — ви можете зручно розміститися і надійно зафіксувати візок. Якщо ж це місце вже зайняте, остаточне рішення щодо перевезення ще одного візка приймає водій, з огляду на заповненість салону та безпеку руху.

Та є ще важлива сторона цієї поїздки — відповідальність мами.
Бо дитина — найцінніше, і транспорт — це не кімната. Тут можуть бути різке гальмування, зміна напрямку, велика кількість пасажирів.

Тому:

• 📌 Фіксуйте візочок — на спеціальному місці, обов’язково. Це перший рівень безпеки.
• 📌 Не переміщуйте дитину з візка під час руху — навіть якщо вона прокинулась чи щось упустила.
• 📌 Якщо візочок має ремені — пристебніть дитину. Бо дорожня ситуація змінюється за секунди.
• 📌 І, будь ласка, уникайте зайвого руху в салоні з візком, коли транспорт вже рушив.

Ці прості речі — не просто про правила. Вони — про турботу, передбачливість і любов.

💛 До речі, у салоні часто можна побачити, як пасажири допомагають втримати двері, поступаються місцем чи навіть підтримують сам візочок. Це дрібниці, які роблять поїздку приємною. І ми вдячні кожному, хто не проходить повз.

❗ Але не забудьмо про взаємну повагу.
🦽 Пасажири на інвалідних візках мають пріоритетне право на спеціально обладнане місце. І якщо одного дня доведеться почекати наступного рейсу — це не про незручність. Це — про розуміння того, що хтось не має вибору, крім коліс.

🚋 Наш транспорт — це не просто засіб пересування. Це простір довіри, людяності й щоденної підтримки. І кожен, хто ним користується, допомагає робити його саме таким.

📌 Витяг із Правил користування (пункт 9.5)

Дитячий засіб для пересування (візок) перевозиться безоплатно у спеціально відведених місцях.
Кількість місць для пасажирів з візками обмежена технічними характеристиками транспортного засобу.
У випадку, якщо такі місця (місце) зайняті, водій транспортного засобу самостійно визначає можливість перевезення додаткових візків у салоні транспортного засобу з огляду на безпеку таких перевезень та наповненість салону пасажирами.
Особи, які пересуваються на колісному візку, мають пріоритетне право на зайняття спеціально облаштованого місця у транспортному засобі.