🚍 Передня площадка — не місце для розмов.
Без кабіни, але з відповідальністю.
Водій керує транспортом — не відволікай.
📌 Пункти 8.3.4 та 8.3.5 Правил користування міським пасажирським транспортом
Є простір, який належить лише одній людині. Вона не власник транспорту, не господар салону — але саме від неї залежить, чи всі безпечно доїдуть. Це — водій. А його робоче місце — не просто крісло перед кермом. Це командний центр, пульт керування, зона максимальної відповідальності.
І навіть якщо в транспорті немає звичної закритої кабіни — це не означає, що передня площадка стала спільним простором.
У багатьох тролейбусах та автобусах Івано-Франківська передня частина салону залишається відкритою. Це створює ілюзію доступності — але саме тут особливо важливо не заважати водієві.
Усе, що розміщене біля пульта, поруч із кермом або під ногами, має залишатися вільним і чистим.
❗ Навіть одне запитання під час руху, жарт або спроба щось покласти поруч із водієм — це вже ризик. Це вже відволікання. Бо поки водій відповідає вам, він втрачає цінну частку уваги на дорозі. А від цієї уваги залежить не лише маршрут, а й безпека всього салону.
🔸 Уявіть: хірург проводить операцію, а хтось нависає з пакетом і просить підказати напрям.
🔸 Уявіть: водій тролейбуса на повороті змушений озиратися через плече, бо ви стоїте справа, закриваючи боковий огляд.
🔸 Уявіть: на слизькій дорозі хтось починає розпитувати водія, де зупинка — і саме в цей момент потрібно екстрено гальмувати.
📌 Пункт 8.3.4 забороняє перебування сторонніх у зоні водія під час перевезення пасажирів.
📌 Пункт 8.3.5 чітко визначає: заборонено відволікати водія під час виконання ним службових обов’язків.
🚦 Водій — не аніматор, не довідкова служба, не носій сумок. Його головне завдання — керувати великим транспортом у реальному міському трафіку. І ми, пасажири, можемо зробити найважливіше — не заважати цьому завданню. Навіть ненавмисно.
Ці правила — не суворість, не формальність. Вони — про взаємну повагу, про розуміння ролей і про спільну відповідальність у дорозі. Бо транспорт — спільна справа. Але безпечним його робить той, хто за кермом.
Дайте йому простір, тишу і довіру. І все буде добре.
