Фахівець служби організації та аналізу руху Галина Салига працює на КП «Електроавтотранс» з 1986 року. І всі ці роки вона займається обробкою шляхових листів. Правда, вже після того, як цей лист проходить довгу дорогу.
Шляховий лист – це документ, з яким водій виїжджає на лінію. Його готує нарядна служба, звідти він потрапляє до центрального диспетчера. А потім – до водія. У ньому – явка на роботу, 20 хв. на підготовку машини, ще 5 хв. на те, щоб він «пройшов» лікаря. Далі водій виїжджає на лінію. Також в шляховому листі він відмічає час обіду і час закінчення роботи. Вкінці зміни водій здає цей лист диспетчеру. Аж тоді він потрапляє до Галини Салиги.
«Найтяжча робота в понеділок, – зізнається пані Галина. – Бо тоді доводиться опрацювати документи за три дні. Я займаюся водіями тролейбусів, їх у нас 122. Моя робота – усе перевірити. Чи вчасно прийшов на роботу, чи вчасно став на обід».
Шляховий лист вона звіряє з нарядом і програмою. Так, вона бачить усе: від спізнення до будь-якого простою (аварії, повітряна тривога, задовгий обід тощо). Вкінці місяця формує табель, який здає в бухгалтерію і на його основі нараховують зарплату.
Колись, пригадує, не було комп’ютерів та gps. Тоді ця робота виглядала інакше. В кінцевих точках тролейбуса знаходилися будки. А в них – диспетчери. Кожен водій зобов’язаний був відмітитися. Тоді з будки диспетчер телефонував на підприємство і повідомляв інформацію.
«Робота подобається, навіть собі не уявляю якесь інше місце роботи. Та й роки скоро минають, – розповідає Галина Салига. – Є такі люди, що хочуть змін. А я от собі не уявляю, як це йти на іншу роботу, якщо я цю і люблю, і знаю».
І додає, що навіть роблячи одну і ту саму роботу, вона багато розвивається. Бо тут усе мінялося багато разів. Мовляв, треба було не раз освоювати різні програми. Тому хоч нібито й робить одну і ту ж роботу, але все одно по-різному.
