Цікаве про тролейбуси

 

                                                                                                         ***

Назва "тролейбус" має англійське коріння. Слово виникло від поєднання "trolley" - трамвайний вагон - і "bus" - автобус.

 

                                                                                                         ***

Перший тролейбус був створений в Німеччині інженером Вернером фон Сіменсом, ймовірно, під впливом ідеї його брата, який проживав в Англії доктора Вільгельма Сіменса, який опублікував її в 1880 році у виданні JournaloftheSocietyofArts (vol. XXIX, 1880-1, p. 574). Струмознімання здійснювалося восьмиколісним візком (Kontaktwagen), що котився по двох паралельних контактних дротах. Дроти розташовувалися досить близько один від одного, і при сильному вітрі нерідко стикалися, що призводило до коротких замикань. Експериментальна тролейбусна лінія довжиною 591 ярд, відкрита компанією Siemens & Halske в передмісті Берліна Галензее (Halensee) і діяла з 29 квітня по 13 червня 1882.

У тому ж році в США бельгієць Шарль Ван Депуле запатентував «тролейбусний ролик (коліщатко)» — струмоприймач у вигляді штанги з роликом на кінці. Більш надійний штанговий струмоприймач винайшов і 1888 року впровадив у трамвайній мережі Френк Спрейг (Frank J. Sprague). Але на тролейбус штанговий струмоприймач встановив лише 1909 року Макс Шиманн (Max Schiemann), і його система з численними удосконаленнями дійшла до нашого часу.

На початку XX століття тролейбуси існували тільки як допоміжний варіант для трамвайних шляхів, без перспективи використання в жвавих міських центрах, працюючи для «дедалі більшого, але роз'єднаного населення».

 

                                                                                                          ***

В Україні тролейбус вперше з'явився у Києві 5 листопада 1935 року на ділянці між пл. Дзержинського (нині Либідська площа) і пл. Л. Толстого. Рух відкрили 4 тролейбуси ЛК-5 виробництва КЗЕТ.

 

                                                                                                          *** 

Двоповерхові тролейбуси були широко поширені в багатьох європейських містах. У 1938 році в Москві експлуатувалися двоповерхові тролейбуси ЯТБ-3, однак перша ж зима показали їх недоліки: сніг та ожеледь ускладнювали керування важкою машиною і викликали її небезпечне розгойдування. Крім того, висота тролейбуса була обмежена висотою існуючої контактної мережі, розрахованої на звичайні тролейбуси, і низькі стелі створювали незручності пасажирам. Наприкінці 1939 року випуск ЯТБ-3 був припинений, і подальших спроб створення двоповерхових тролейбусів не робилося, хоча наявні примірники продовжували експлуатуватися аж до 1948 року.

129 років тому - 1 квітня 1890 року - дали патент на тролейбус у США. Його отримав бельгійський емігрант Шарль Ван Депуле.

Він створив "тролейбусний ролик" - струмоприймач. Мав вигляд штанги з роликом на кінці.

Цей струмоприймач знімав напругу з електропроводів за допомогою колеса і штанги, яку встановили на даху. Але тоді цей механізм не отримав широкого поширення.

Країною народження тролейбуса є Німеччина. У 1882 році "безрельсовий трамвай" спроектував інженер Вернер фон Сіменс. Тоді тролейбус називали "електромотом" скорочено від "електричного мотору". Транспорт мав вигляд звичайного возу, куди поміщались 4-5 людей без водія. Мав 2 електродвигуни потужністю 3 к.с. і швидкістю 12 км/год. На візок встановили противагу, щоб той не перекидався. Посередині "електромота" стояла щогла, яка з'єднувалась із кабелем. Електродвигун запускався синхронно з тяговим двигуном тролейбуса.

 

 

 Найдорожчі тролейбуси в світі курсують в ОАЕ в м.Абу-Дабі. Вартість кожного – більше мільйона євро. Їх виробляє німецька компанія Viseon

 

Тролейбуси забезпечують сполучення з університетом і студентським містечком, які розташовані біля Абу-Дабі. Місткість цих тролейбусів — 120 пасажирів, у них забезпечений доступ в інтернет через wi-fi.

 

Оскільки температура повітря в Еміратах часто перевищує 50 градусів тепла, на машинах встановлено подвійне тоноване скло, особливо потужні кондиціонери і повітряні завіси біля дверей.

 

 

                                                                              ***

 

У 2013 році у Швейцарії запустили тролейбус без проводів. Курсує у Женеві. Він не має контактних ліній електропередач. Тролейбус обладнали спеціальними акумуляторами, енергетичний запас яких відновлюється на зупинках за кілька секунд. Машина підключається до спеціальних пристроїв, поки входять і виходять пасажири.

 

 

                                                                              ***

 

В Японії і США є підземні тролейбусні лінії. У Японії підземні тролейбуси обслуговують гірський туристичний маршрут між містами Татеяма і Омата.

 

Всім знайоме метро і поїзди, що їздять в тунелі. Ще можна додати автомобілі, що їздять в тунелі. Складно уявити, але є й підземні тролейбуси.


 

В світі всього дві підземно-тунельні тролейбусні лінії, і обидві побудовані в Японії спеціально для обслуговування гірського туристичного маршруту між містами Татеяма і Оматі, що проходить через гору Тате в Японських Альпах.

 

Через найвищу частину гірського хребта японці вирішили пробити тунель, а щоб не забруднювати повітря, пустили по ньому екологічно чисті тролейбуси. Тунель досить довгий, декілька кілометрів.

 

Під землею проходить майже весь маршрут, за винятком станції Огисава, де 300 метрів перед тунелем проходять на відкритій місцевості. Цікаво, що у всій Японії відсутній тролейбусний транспорт, він використовується лише на цих двох ділянках екскурсійного маршруту.


 

                                                                              ***

 

Музей тролейбусного талончика у Києві 

Відкритий 2011 року єдиний у світі музей тролейбусного талончика має на меті показати усе розмаїття проїзних документів. Відвідувачі можуть побачити талончики різної форми і номіналу – на громадський транспорт і маршрутні таксі, сучасні та радянського зразка, є експонати з Росії, Білорусі, Польщі, Словаччини, Франції, Німеччини та інших країн. Наразі експонатів у приватному музеї кілька сотень, але колекція увесь час поповнюється. 

Деякі з них навіть привезли з інших материків! Проте гордістю колекції є унікальний талончик, якому 50 років.

Музей тролейбусного талончика у Києві повністю витриманий у стилі закладу. За своє коротке існування він уже встиг зібрати значну колекцію, яка незабаром, можливо, виросте до розмірів виставки. Усі талончики підписані тими, хто їх приніс, та зберігаються під склом. До речі, ви теж можете зробити внесок у в музейний фонд, єдина умова – такого квитка не має бути в експозиції. Того, хто принесе оригінальний експонат, пригощають безкоштовним бокалом пива.  Як доїхати Музей тролейбусного талончика розташований у приміщенні пабу «Траллебус» на вулиці Прорізній, 21, неподалік від Золотих воріт. Доїхати сюди можна на метро (станція «Золоті ворота») або маршрутними таксі №24А, 114А (зупиняються біля станції метро «Золоті ворота»). Години роботи пабу: з 7:00 до 2:00 (понеділок–четвер); з 7:00 до 5:00 (п'ятниця); з 14:00 до 2:00 (субота–неділя).

                                                                              ***

 

Створено найдовший автономний тролейбус у світі

 

 

Бельгійський виробник пасажирського транспорту VanHool представив на виставці автобусів Busworld у місті Котрейк (Бельгія) 20 жовтня 2017р. інноваційну модель міського тролейбуса.

Електричний автобус складається з трьох з'єднаних між собою частин, його загальна довжина сягає 24 м. В салоні може поміститися до 180 пасажирів. Таких довгих тролейбусів ще не було, хоча той же Van Hool виготовляє автобуси довжиною 24,8 м, а довжина автобуса-рекордсмена сягає 30 м.

Головна особливість новинки – можливість їздити не лише там, де прокладені лінії електропередач, але й на ділянках без них. Поки проводи з електрикою доступні, електробус не лише живиться для руху, але й заряджає власні акумуляторні батареї. Коли треба проїхати там, де мережі недоступні, витрачає енергію акумуляторів.

 

Виробник сподівається, що подібні транспортні засоби будуть альтернативою трамваїв. Адже вартість цих електробусів, як і їхні експлуатаційні витрати, нижчі, ніж рельсових транспортних засобів. На відміну від трамвая, електробусу не страшні ремонти доріг чи колій по маршруту. Він може об`їхати проблемну ділянку, використовуючи запас енергії акумуляторів.

 

                                                                                                ***

Сімферополь – Ялта – найдовший у світі тролейбусний маршрут

Протяжність найдовшого тролейбусного маршруту в світі становить 86 кілометрів, а проходить він у Криму між Сімферополем та Ялтою.
Найдовший тролейбусний маршрут має номер 52. Тролейбуси цього маршруту курсують серед кримських гір із Сімферополя до Ялти. Цей маршрут вважається міжміським. Він пов’язує не тільки Сімферополь і Ялту. На його шляху є і Алушта – курортне місто на березі Чорного моря.

 

Найдовший тролейбусний маршрут у світі побудували у Криму. Його протяжність 86 км - між Сімферополем і Ялтою.