07 березня 2018 року.          Лілія Книш, начальник служби рухуПані Лілія працює на підприємстві з 87-го року. Пройшла шлях від водія тролейбуса до ревізора з безпеки руху, потім - провідний ревізор. Тепер вона начальник служби. Розповідає, що досвід роботи водієм чимало допомагає на новій посаді, бо знає чимало нюансів і тепер її майже неможливо ошукати (ред. - сміється).

07 березня 2018 року.          Лілія Книш, начальник служби руху. Пані Лілія працює на підприємстві з 87-го року. Пройшла шлях від водія тролейбуса до ревізора з безпеки руху, потім - провідний ревізор. Тепер вона начальник служби. Розповідає, що досвід роботи водієм чимало допомагає на новій посаді, бо знає чимало нюансів і тепер її майже неможливо ошукати (ред. - сміється).

Коли працювала ревізором, доводилось часто виїжджати на ДТП, не було спокійної ні дня, ні ночі. Іноді потрібно було зриватись і в 22 годині, їхати розбиратись на місце аварії, писати звіти в різні управління, в тому числі й до столиці. Зараз пані Лілія працює з водіями. Перш за все це стосується профілактичної роботи, відповідей на скарги, формує пояснення від водіїв. В її компетенції й медогляд водіїв. Щоранку на 5 годину приходять медики. Якщо мають підозри щодо стану здоров’я (йдеться й про застуди, інші хворобливі симптоми), водієві забороняють виходити на лінію.

«Я вчилась у Вінниці в трамвайно-тролейбусному училищі. Коли повернулась в Івано-Франківськ тут все здавалось новим, зовсім інший рухомий склад. Тут на той час вже були «Шкоди»! До 2000 року працювала водієм від дзвіночка до дзвіночка, навіть у декреті не затрималась ні дня. Були різні цікаві випадки, пасажири всілякі траплялись. Для водія головне, щоб скарги не було від пасажирів. Пам’ятаю, як я молода 18-річна дівчинка прийшла на підприємство. У нас було шість тролейбусів на лінії. Приїжджаю я на зупинку «Радіозавод», стоять бабусі, одна другій каже: «Мару, ти сюди не сідай, бо тато купив їй права і той автобус, ми почекаємо краще хлопа». А я собі думаю: «Чекайте-чекайте, ззаду їде ще 5 тролейбусів і 5 дівчат». Ще один цікавий випадок був. Раніше на Пресмаші був ринок, маршрут №2 завжди був переповнений. Переді мною поламався тролейбус, тому я змушена була зупинитись і безкоштовно пересадити всіх у свій. А в мене якраз злетіли приймачі з контактної мережі, вийшла їх поправити. Захожу в салон, дивлюсь – у кабіні купа кошиків. А жінки мені кажуть, йди звідси, тобі місця й так не стане. Довго довелось пояснювати, що я водій», - згадує пані Лілія.

http://www.mvk.if.ua/news/46725